Надія Бурмака

Горіла-палала Лемківська Ватра

Вже вдев’яте Організація Оборони Лемківщини в Америці та Оселя Спілки Української Молоді зібрали в Елленвілі (Нью-Йорк) на «Лемківську Ватру» всіх тих, хто небайдужий до культурної спадщини найзахіднішої гілки українського народу. З’їхалися всі ті, хто намагається зберегти національну самобутність та передати дітям і онукам свій говір, пісню, танок та звичаєві традиції. Численна громада була представлена кількома поколіннями лемків із США, України, Польщі та Канади.

Цьогорічна  «Ватра» стала знаменна тим, що була присвячена відзначенню Свята Героїв та 100-річчю народження Богдана Ігоря Антонича.

Як завжди, гості та учасники почали з’їжджатися вже зранку в п’ятницю. Саме небо сприяло лемківському святу. Погода була чудова, сяяло сонечко, тож поселялися хто де обрав: хто в Оселі, хто поряд, в готелі «Полонина», а молодь найбільше таборилася в наметах.

Концертну програму надали честь розпочати творчому об’єднанню «Сузір’я» (керівник – композитор, автор і виконавець пісень Сергій Душенковський) в п’ятницю, третього липня. О десятій вечора колектив розпочав забави, в яких органічно поріднилися класика, сучасні та народні твори. Перепліталися  пісня і танок, сучасні ритми та традиційна полечка, тож музика запалювала всіх присутніх, незалежно від віку. А коли втома від жвавих ритмів і вражень перших зустрічей покликала на нічний спочинок старших, забава плавно і невимушено переросла в молодіжну дискотеку. Саме для молоді підготував колектив Сергія Душенковського новий проект дискотеки «Українська сенсація». Гітарист і діджей Стас Терентьєв  талановито поєднував теми за ритмом і темпом в єдине музичне полотно. І було насолодженням спостерігати, як під спів Любові Щибчик, Марини Склярової та Христинки Махно юнаки і юнки натхненно віддавалися танцю.

Розходилися далеко за північ, та ще довго в темряві сплескувалися, наче риба в ставку, молодечі жарти та сміх.

А четвертого, в суботу, з п’яти ранку почали пекти дебелих поросят. Запахи хвилями пливли по Оселі, пробуджуючи учасників та гостей до чергових забав.

Хтось вправлявся в ранковій гімнастиці, хтось йшов купатися до басейну,  а хтось поспішав повболівати на футбольному турнірі за чашу Ватри, що ось уже вкотре відбувалася під проводом Марка Гованського.

Заграли музики. Це концертний колектив «Удич» дарував через пісню піднесений настрій. Багато хто подибував знайомих, з якими, власне, є нагода зустрітися здебільшого на подібних заходах – їхній радісний сміх, жарти, обійми поповнювали атмосферу свята.  

Шумів гамірливий ярмарок. Чого тут тільки не було. На прилавках вази пишалися намальованими маками, волошками та ромашками, кухлики гордо виставили зузорені українськими орнаментами боки, грайливо погойдувалися під ласкавим вітерцем вишиванки, величаво і лагідно, наче благословляючи, спостерігали за всім вишиті ікони. А далі по рядах: рушники і серветки, свистки та сопілки, українські прапорці та емблеми з картою України, книжки та журнали, іграшки та сувеніри, писанки, диски із записами українських пісень та багато всіляких інших товарів, які відлунюють в душі спогадами про рідний край.  

Привертала до себе увагу унікальна добірка історичної та наукової літератури про Лемківщину в українській та англійській мовах, яку виставила Організація Оборони Лемківщини. Тут же – журнали «Лемківщина». Цьому періодичному виданню вже біля 30 років, воно є тим мостом, який інформаційно сполучує лемків, розкиданих долею по різних куточках землі. Біля книг - Зенон Войтович, другий заступник голови ООЛ, член Крайової управи, надає всім бажаючим докладну інформацію про кожну книгу та відповідає на питання про історичне минуле та сучасний день Лемковини.

Урочисте відкриття Ватри розпочалося о п’ятій вечора. Незмінний староста всіх дев’яти фестивалів Василь Гаргай привітав Владику Павла Хомницького і від Комітету 9-ї Ватри склав щиру молитву до Господа Бога про його здоров’я на многія благія літа та попросив Владику Господнього благословення на відкриття Лемківської Ватри. Джерельно чистий голос Анички підніс у вись звуки гімну лемків  «Гори наші, гори». Четверо активістів Організації Оборони Лемківщини, яким випала честь запалити сьогорічну Ватру: Петро Росенко, Орест Попелястий, Петро Гресь та Петро Вислоцький -  дали життя яскравому полум’ю.

А потім танцювали і співали. Співали самі, аплодували учасникам концерту, розглядали жіночий лемківський одяг, привезений спеціально для демонстрації на святі Аничкою. А ввечері при ватрі – забавлялися під музику гуртів «Удеч» та «Галичани», а ще розмови, спогади, оповіді і знову не було краю пісням.

Учасники Ватри гостилися печеними поросятами, голубцями, варениками, ковбасою, борщем, та іншими смачними українськими стравами.

За традицією, в неділю, п’ятого липня, на площі біля Лемківської каплиці, об 11-й годині розпочалась Архиєрейська Служба Божа, яку відправив Владика Павло Хомницький, а допомагав йому о. Богдан. Супроводжував Службу спів хору парафії св. Миколая з Пасейку.

Після Архиєрейської Служби Владика Павло відправив Павнихиду за всіх забитих і замордованих Героїв України.

Затим присутні заслухали доповідь заступника голови крайової управи ОЧСУ Івана Буртика про діяльність  ОУН-УПА і про ту роль, яку вона відіграла в боротьбі за незалежність України. Було ще раз підкреслено значення головних провідників ОУН-УПА Симона Петлюри, Євгена Коновальця, Романа Шухевича та Степана Бандери як історичних особистостей. Після промови відбулося покладення вінків до пам’ятників героям.

І знову була концертна програма. Вона була різноманітною, насиченою різножанровими творами, зворушувала трепетно щирим шануванням всього лемківського. Художні колективи та окремі виконавці два дні поспіль демонстрували вдячній публіці яскраві грані своїх талантів.  

Тривалими оплесками вітали глядачі запальні танки хореографічних  колективів «Золотий промінь» з Конектикуту, «Червона калина» з Джерсі-Сіті та танцювальний ансамбль з Пасейку.

Торкалися серця пісні сестер Павлишин та хору з осередку організації Нова Українська Хвиля під керівництвом Романа Радзіха.

Чистою студенкою стала творчість Андрія Байси, соліста Львіського ансамблю пісні і танцю «Лемковина».  В Елленвіль п.Байсу запросили, коли почули його спів, гумор та щиру лемківську говірку. На тутешній Лемківській Ватрі Андрій Байса, як справжній лемко, дивував і вражав всіх не тільки пісенним, а й гумористичним талантом.

Гумористичну сторінку вдало продовжили Віра Губіцька з Філадельтфії та Петро Вислоцький з Кліфтона.

Окрасою свята стола відома співачка, лауреат Міжнародних та  Всеукраїнських конкурсів Анна Чеберенчик – або Аничка, як полюбив кликати її народ. Символічним є те, що Аничка, сама народжена в сім’ї вигнаних з рідної землі лемків, свій зоряний творчий шлях розпочала саме з Лемківської Ватри в місті Ждині. «Ой, чия то хижа», «Поведу коника», «Гуслі» - ці та інші старовинні лемківські пісні, виконані нею в сучасному стилі, ще раз продемонстрували, що Аничка є не тільки найкраща лемківська співачка, але й одна з найкращих співачок України.

Із захватом приймала публіка генія скрипки Василя Попадюка. За неповторний талант його називають «Маестро скрипка», «Золота скрипка», «Сучасний Паганіні». Досконало володіє 15 музичними інструментами, грає у стилях latino, gypsy, jazz-rock та world music, створив свій власний музичний жанр, поєднавши класичну, фольклорну, популярну музику і джаз. Але незмінне його особисте привітання публіці, його візітівка – це гуцульські мотиви. Він українець скрізь і всюди. Його називають послом України.

Де б не був, через власний геній він творить славу Україні по цілому світу. Не тільки в родині він практикує українську мову, він маніфестує себе українцем при кожній нагоді. На афішах,  де б і з ким не виступав, Василь завжди вказує: Ukrainian Virtuoso Violin Vasyl Popadiuk. І ось він тут. Зірка світової величини, віртуоз-скрипаль Василь Попадюк відклав всі свої нагальні справи, щоб відвідати Ватру. Завмирають старі й малі. Василь підносить смичок, і злітають над горами акорди чогось нереально прекрасного, що важко осмислити за допомогою логічних узагальнень. Його скрипка торкається найпотаємнішого, резонуючи в душах потребою стати вищим, чистішим, людянішим. Тому й овації стоячи, тому нескінченні виклики, прохання зіграти ще й ще раз.

Провадили програму Галина Семеняк та Михайло Гучко.

На завершення Ватри  голова Василь Гаргай подякував гостям та лемківській спільноті, творчим колективам, що брали участь у концертній програмі, та всім тим, без кого це свято не відбулося б.

Прощаючись, говорили про те, що Лемківська Ватра, відроджена з безмірної жури за ошатними Карпатськими плаями і долинами, за батьківською оселею, за покинутими цвинтарами повернула в життя розпорошених на чотири сторони світу лемків відчуття єдиної родини. Що таких ватр повинно бути більше, бо на сьогодні вони є одним з найдієвіших способів збереження лемківської культурної спадщини.

Обнімались, обмінювались адресами і телефонами з новими знайомими, передавали вітання тим, хто не зміг бути присутній на цьогорічному святкуванні, разом з солісткою творчого об’єднання «Сузір’я» Мариною Скляровою співали пісню Оксани Білозір «Вольная воля». І хоч дехто крадькома втирав сльозу, всі покидали Оселю з почуттям тепла в серці і вдячністю її організаторам за чудові дні духовного єднання.