Як умовити питущу людину лікуватися (з родичами по секрету) (Уривки з книги Надії Бурмаки «Шлях до причалу")
Спочатку на пошук першопричини пияцтва, як правило, накладається «вето»: ніщо не обговорюється і не вирішується. Питущому здається, що якщо проблему не визнавати, вона зникне сама собою. Прикро, але за весь мій багаторічний досвід роботи мені не довелось зустріти жодної людини, у якої алкогольна залежність пройшла б сама по собі, немов юнацькі прищі. Само собою нічого не вирішиться, і зі спиртним краще не буде, буде тільки гірше і гірше. Алкоголізм - це не хвороба сили волі. Алкоголізм - це хвороба обміну речовин. «Хто винен?» І «Що робити?» Процес усвідомлення проблеми проходить зазвичай через класичні стадії: 1. Хто винен? 2. Що робити? На етапі «Хто винен?", коли виникає очевидна кризова ситуація, питуща людина зазвичай суєтно, збентежено чи заполошено метається між думками на зразок «Що відбувається зі мною?», «В чому корінь зла?" "Хто довів мене до такого життя?». І тут вже (незалежно від того, якою буде реакція питущого - чи буде він після «прийняття на душу» чергової чарки кричати, плакати, звинувачувати когось, чи впадатиме в пасивне занурення у проблему) - справу з мертвої точки не зрушиш. Необхідно повести питущого з цього стану у стадію «Що робити?». Власне, алкоголезалежні і самі час від часу починають тривожно метатися між питаннями: «Може, треба змінити роботу (друзів, дружину) і все пройде саме?» І «Невже я такий «кінчений», що вже треба лікуватися?». Як би там не було, але саме на цій сталії приходить кінець «обітниці мовчання», і питуща людина вчиться говорити вголос про свої біди, і часто, намагаючись їх вирішити, звертається до родичів або близьких друзів. Відбувається ідентифікація проблеми, хворобливе усвідомлення своєї приналежності до великої групи людей, яким алкоголь приніс певні складності у житті. На цій стадії надзвичайно важливим є доброзичливе ставлення до питущої людини її оточення.Тоді прийняття рішення про необхідність лікування буде безболісним. А щире бажання допомогти тільки швидше підштовхне її звернутися за допомогою. Розмова "по душах" допоможе подальшому осмисленню проблеми. Хоча часом буває дуже важко визначити момент, де і коли алкоголезалежна людина буде схильна до відвертого спілкування. Прорахуйте ситуацію, що допоможе вашим аргументам зазвучати найбільш переконливо. Кращий час для цього - похмільний стан. Часто фізичні страждання, пов’язані з похміллям, схиляють хворого до прийняття рішення про необхідність лікування. Допоможіть йому побачити все негативне, погане, що привнесло у його життя спиртне. Тим разючіші будуть прийдешні разом з одужанням у здоров'я людини і її долю світлі і добрі зміни. ЯК РОЗПОЧАТИ РОЗМОВУ? («Я можу допомогти тобі») 1. Виберіть підходящий момент, коли ваш друг буде тверезий. Бажано після чергового «узливання», коли ще свіжі спогади про вчорашні події. 2. Розкажіть про свої переживання. Про те, що ви відчуваєте, бачучи його п'яним. 3. Не сваріть його, не називайте алкоголіком і п'яницею, але продемонструйте йому свою щиру стурбованість його здоров'ям і долею. 4. Наведіть конкретні приклади його неадекватної поведінки у нетверезому стані. Переконайте, що дійсно хочете допомогти йому. 5. Будьте готові до відсічі. Ваш друг цілком може поставитися до такої бесіди несхвально. Адже питущі люди захищають свої звички і схильні або звинувачувати у своїх проблемах інших, або знаходити виправдання своїй поведінці у «зовнішніх обставинах». 6. Не варто вдаватися до рекомендацій з самолікування без порад лікарів. Не забувайте, що деякі рецепти народної медицини є достатньо небезпечними для здоров’я людини. 7. Не соромтеся звернутися за сторонньою допомогою. Запропонуйте другу разом з ним відвідати спеціаліста. | 
Головна сторінка 
Про методи лікування